Свято першого вересня

… Малюків ведуть у садочок, старших дітей з квітами в руках проводжають до школи, а студентів випроваджують в університети. Зранку, вулиці переповнені цими дітьми різного віку, рясніє місто нескінченними рядами портфелів, сумок, рюкзаків (у декого навіть маленькі чемоданчики). Дівчата у охайних платтях, нафарбовані; хлопці ж у костюмах, які вони певне надягають кілька разів на рік, мабуть, виключно в урочистих випадках. На лінійках гамір, - сміх, радість од зустрічі з друзями. А хтось сумує, що переходить на новий етап життя; за тим, що минуле не вернеш.

Та весь цей вихор звуків, барв, емоцій не виникає спонтанно, він починає набирати силу ще в середині серпня: природа нагадує нам про прийдешню осінь. Ластівки збираються в зграї, та такі великі, що наче хмарами вкривають небо. А в кінці серпня спостерігаємо, як лелеки научають діточок своїх літати. І навчившись, вони відлітають у далекі краї, у доросле життя вслід за батьками. Так і діти, тільки-но підрісши, вирушають у життя.

(Часом можна почути: «Школа – це підготовка до життя», але ж хіба 11 років набуття досвіду, знань, емоцій не є життям?)

… Отож, як усі йшли «здобувати знання», так і я чимчикував до своєї alma mater. Цього року я вже другокурсник, це ще не середина мого навчання, але  вже й не аби що. Самі недавно ми були «першачками», однак, багато чого змінилося за той рік. Вже не тремтимо перед викладачами та колись страшним поняттям – сесія. Виявилося, що не такий страшний чорт, як його малюють. Уже й групи здружились, а ще недавно були незнайомими людьми з різних куточків країни; та й дізнались ми багато – вже не залякати нас довгими незрозумілими словами, бо не боїмося «заглядати у словник».

Проте, як я вже казав, це лиш початок нашого навчання. Попереду, нові враження, знання, досвід. І кожний день – крок у майбутнє, яке вимальовується все чіткіше, та стає зрозумілішим, адже більшість з нас усвідомила свій шлях.

Наостанок порада першокурсникам: не бійтесь викладачів, бо вони тільки «роблять страшні очі», насправді ж вони прагнуть передати нам свої знання та досвід і прищепити потяг до знань, які нам так потрібні.

Нехай вам завжди дме попутний вітер, яскраво світить сонце і примхлива панна удача – завжди супроводжує вас!