Куди дивилась Нацрада з питань телебачення та радіомовлення? Мабуть, туди
ж куди і Міністерство інформації та Міністерство культури. Серіал «Останній
москаль» відгримів на телебаченні та в інтернеті й зібрав чималу авдиторію.
«Файна патріотична комедія» була спрямована на масового глядача і досягла його
– найвищий рейтинг з серіалів на каналі за останні 6 років, у день прем’єри
«останній москаль» був найпопулярнішим пошуковим запитом в Україні, за перші
п’ять днів на сайті та каналі Youtube
1+1 серіал подивились більше 3 мільйонів глядачів.
Тож, масовий глядач лишився більш ніж задоволений. Та українська інтелігенція
досить незадоволена псевдопатріотичним продуктом. Відомий український
письменник Юрій Винничук розкритикував авторів та сам серіал: «Ці
дебіли бодай раз у Карпатах були? Бодай раз чули, як гуцули балакають? Бодай
раз бачили гуцулку в очіпку? — обурився Винничук. — А
ці кличні форми Стефко, Дзюня, Бодя… А оті щьо-чьому-чього?..». А й
справді, в серіалі бракує гуцульського діалекту, звичаїв, примовок, бувальщин,
обрядів. Навіть найменші діти-гуцули після перегляду кажуть: «так гуцули не говорєт, так гуцули не
вбираютси, ми — не такі». Не зберегли автори гуцульської автентики, але
також навіть літературною мовою вони не розмовляють, а складається враження, що
говорять як багато хто в Києві – от наче говорять і силкуються, бо українська
їм не рідна – такий собі суржик виходить. Автори відтворили збірний образ
малороса, що повинен бути якнайдалі територіально й ментально від великороса.
Радник голови СБУ Маркіян Лубківський також зазначив, що навіть не мали
зеленого поняття собі сценаристи й режисери які вони ті Карпати та що там за
люди живуть, про їх історію та сьогодення.
Але все було б терпимо, якби у
серіалі просто не було колориту гуцульського села. А так Семен Горов із
командою створили «насмішку з України», як вважає Левко Лук’яненко і продовжує:
«Автори зробили у цьому серіалі з
українців посміховисько: недотепи, якісь диваки, що бігають чорт знає як і куди.
А москаль – навпаки, розумний, стримано відповідає, гарно поводиться. Це не
“останній” москаль, а найкращий москаль серед інших акторів. Я глибоко обурений
і засуджую цю роботу. То не комедія, а трагедія». Суголосна думка у Юрія
Шевчука: «Комедійність і гумор тут теж типово імперський. Все
українське смішне за визначенням: мова, одяг, поведінка, – все, бо сама ідея
українця для російського расиста – це сміхота. Україну й українців як таких
серйозно не можна сприймати, – це від початку і до кінця смішно. У фільмі
українці зображені як мужики, вуйки, рагулі, тому жодна людина зі здоровим
глуздом не може хотіти бути такими». А й справді, впадає в око, наскільки місцеве населення тупе й
наївне, як вони багато п’ють, та як позірно «національно» вбираються, всі
носять бартки та гуцульські жилетки – суцільна шароварщина. Натомість бачимо
культурного, доброго, щирого, освіченого, інтелігентного «Валєру», який
орієнтується в сучасному житті, знається на культурі, мистецтві, політиці, одягається
по сучасному, до ладу. Кмітливий та красномовний хлопець протиставляється
неосвіченим «хахлам».
Також відразу помітний абсурд у постійному
звинувачуванні москалика у всіх бідах. Дійшло до того, що один з героїв врізав
пальця рубанком і звинуватив «Валєру», а того і геть близько не було. Виникає
думка, що росіянин і мухи не скривдить, а параноїдальні українці дарма
нарікають на них і звинувачують в усіх бідах сучасної політичної та соціальної
ситуації. Тобто будь-яка людина, яка висловлюватиме тверезі антиросійські
думки, буде зараховуватись до шароварщиків та дурних невігласів із серіалу.
Та на мою думку, найсумніше те, що Валєра,
розмовляє російською мовою так наче «хахли і так паймут» і вони справді
ставляться до нього нормально і все розуміють, а єдина освічена людина в селі,
сільська учителька, улесливо переходить у розмові з ним на «вєлікій і магучій».
Тож навіщо вчити і культивувати українську мову, якщо всі й так знають і
розуміють російську, виходить, що не треба. Типовий комплекс меншовартості.
Творці серіалу кажуть, що серіал спрямований
на масового глядача, не було мети показати гуцульський менталітет, а лиш
показати ситуацію «не у своїй тарілці» і, що нікого вони не ображають, а просто
показують риси, які стереотипно притаманні українцям. Я їм вірю. Вірю, що вони
простодушні й малокультурні люди, представники тих стереотипів, що показали,
але якщо навіть такий проект масовий і не спрямований на інтелігентного і
вдумливого українського глядача, то чи потрібен країні тоді такий проект?
Немає коментарів:
Дописати коментар